Конституцією України встановлено, що батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Так, утримання дитини являється, насамперед, обов’язком її батьків. Проте, держава несе субсидіарний (додатковий) обов’язок щодо надання дитині матеріального забезпечення, який може виконуватися різними способами.

Одним із таких способів є призначення тимчасової державної матеріальної допомоги дитині у випадках, коли місце проживання її батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину. ЇЇ виплата здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Насамперед, метою призначення тимчасової державної допомоги є тимчасове утримання неповнолітньої дитини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. затверджено Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме.

Відповідно до положень постанови тимчасова допомога призначається у разі, коли:

- рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв’язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення;

- один з батьків перебуває під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;

- місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.

При цьому слід зазначити, що така допомога призначається дитині віком до 18 років.

На дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні тимчасова допомога не призначається.

Питання щодо призначення і виплати тимчасової допомоги слід вирішувати за місцем проживання одного з батьків, який утримує дитину, в управлінні праці та соціального захисту населення.

При цьому слід зазначити, що у разі зміни місця проживання одержувача виплата тимчасової допомоги продовжується органом праці та соціального захисту населення за новим місцем проживання за заявою одержувача.

Варто відмітити, що розмір тимчасової допомоги становить 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку.

Прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум з 1 жовтня 2009 року на одну особу в розрахунку на місяць затверджено в розмірі, зокрема, для дітей віком до 6 років — 557 гривень; дітей віком від 6 до 18 років — 701 гривня. Отож, розмір тимчасової допомоги встановлений: для дітей віком до 6 років – 167 грн., а для дітей віком від 6 років – 210 грн.

У разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір тимчасової допомоги перераховується без звернення одержувача з місяця, в якому набрав чинності закон, що встановлює новий розмір прожиткового мінімуму.

Перерахування розміру тимчасової допомоги проводиться органом праці та соціального захисту населення з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача.

Важливо додати про те, що у разі якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менший від мінімального розміру аліментів на одну дитину, тимчасова допомога призначається в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і сумою, що становить 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку.

Виплата тимчасової допомоги здійснюється установою банку, державним підприємством або об’єднанням зв’язку за місцем проживання одержувача. Перерахування коштів зазначеним установам здійснюється органами праці та соціального захисту населення.

До органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання одержувач повинен подати:

- заяву за встановленою формою; — копію свідоцтва про народження дитини; — довідку про реєстрацію місця проживання дитини та — довідку про реєстрацію місця проживання одержувача.

Крім того, залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:

- рішення суду про стягнення аліментів на дитину;

- довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів протягом шести місяців, що передують місяцю звернення;

- довідка відповідної установи про перебування одного з батьків під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі;

- повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання одного з батьків дитини не встановлено.

Після надходження усіх необхідних документів органом праці та соціального захисту населення протягом десяти календарних днів приймається рішення про призначення або відмову в призначенні такої допомоги. Така допомога призначається на шість місяців з дня подачі усіх необхідних документів. Для призначення допомоги на наступний шестимісячний строк одержувач повинен подати заяву. У разі неподання такої заяви виплата допомоги припиняється.

Основними обставинами припинення виплати вказаної допомоги є:

- встановлення місця проживання особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду;

- виявлення обставин, що свідчать про можливість утримувати свою дитину;

- досягнення дитиною 18-річного віку;

- виконання в повному обсязі зобов’язань щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон;

- влаштування дитини до відповідної установи на повне державне утримання;

- скасування або визнання усиновлення недійсним;

- усиновлення дитини;

- відмови від стягнення аліментів;

- добровільного виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти;

- скасування рішення суду щодо стягнення аліментів;

- смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога;

- смерті одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим;

- позбавлення в установленому порядку батьківських прав;

- встановлення над дитиною опіки чи піклування.

У випадку, якщо виникла можливість стягнення аліментів, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або його місце проживання встановлено, у зв’язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги. Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету.

За інформацією Хмельницького міськрайонного управління юстиції.

---